Наливні доріжки
Іван Олійник
Привіт, я Іван Олійник, журналіст RC NEWS, і моя головна спеціалізація — корисні поради аналітика та розслідування
Набивні доріжки широко відомі у громадських парках. Їх перевагами є технологічність та відносно невисока вартість.
Як посипка зазвичай використовується гранітний відсів, рідше — цегляна крихта, вартість якої дещо переважає вартість гранітного відсіву. Однак, на думку фахівців, саме вона надає території ошатний святковий вигляд, в той час як відомий всім рожевий гранітний відсів має більш нейтральний відтінок. За бажанням, як сировина для мінеральної посипки можуть бути підібрані камені іншого кольору, що урізноманітнює кольорову гаму, але, відповідно, збільшує витрати.
Позитивна властивість набивних доріжок — простота ремонту. Якщо під землею потрібно провести комунікації, то відновлення покриття не складе великої праці, а відновлена ділянка не буде виділятися та порушувати загальну картину. Слід зазначити, що вона досить природно виглядає в парку та в ландшафтному саду, серед дерев. Але у набивних доріжок є й негативні якості — надто традиційний вигляд та необхідність регулярного оновлення верхнього шару.
Всі розглянуті у нашій рубриці Ландшафтний дизайн доріжки можуть бути названі «суцільними» — вони являють собою безперервне полотно. Якщо ж Ви хочете, щоб доріжка була непомітною на фоні трави, то варіант можливого вирішення — укладання конструктивних елементів не суцільним шаром, а через певну відстань, на ширину кроку. Цими елементами можуть бути штучні плити або природні камені, наприклад, невеликі валуни, укладені плоскою стороною вгору.
При цьому звертаємо Вашу увагуна те, що такі доріжки – справжня знахідка, ідеальний варіант для дизайнера при плануванні ландшафту. Ці декоративні фрагменти, вбудовані в доріжку, будучи продумано підібрані, повинні чудово доповнювати інші акценти у ландшафтному дизайні Вашого саду. Також в залежності від кольору та текстури використаної мінеральної посипки можна отримати різні відтінки покриття доріжки при денному світлі та нічному декоративному освітленні.
Важливо досягти того, щоб фрагменти такої доріжки не заглиблювалися в дерн і не заростали травою, для чого під камені або плити повинна бути закладена подушка, аналогічна будові звичайних доріжок. Елементи не повинні перешкоджати роботі косилки, тому їх край не повинен виступати над поверхнею землі більше ніж на 4—5 см.





