Нова Ера. Розум понад усе

Середньовіччя минуло, залишивши по собі попіл багать інквізицій та зруйновані хрестовими походами країни “невірних”, породивши тотальну невіру в церкву та любов Бога. Не мається на увазі, що зникли віруючі.

Просто майже зникли божевільні фанатики, які могли палити людей лише за їхні неприємні духовенству думки. Почали виникати думки, що, можливо, взагалі марно спалювали, а “вона все-таки обертається”. Люди захотіли дізнатися пояснення до всіх явищ і процесів. Це могла зробити лише наука. Так закладено фундамент для появи нового напряму – раціоналістична філософія. Настав Новий Час у свідомості.

Необхідність появи раціоналістичної філософії – це заперечення релігійної віри як засобу пізнання дійсності, заперечення феодальної ідеології, як засобу осмислення світобудови та життєдіяльності людини. Вище за все ставився розум. І не якийсь міфічний Вищий розум, а звичайнісінький людський.

Раціоналістична філософія вказує на те, що кожен може стати володарем свого життя і долі, просто потрібно використовувати всі свої можливості. Тому погляди всіх мислителів були засновані на наукових даних і відкриттях, всі події тісно пов’язували з наукою і повністю критикували панування теології над усіма видами знань.

Вперше в науку впровадили експериментальні методи досліджень і математичні види досліджень. У процесі пізнання почали застосовувати методи індукції та дедукції.
Відомими представниками Нового Часу були Рене Декарт і Френсіс Бекон. Їхні погляди на джерело пізнання були різними. Бекон вважав, що досягати знань можна лише методом експериментів, тобто практикою.

Ці погляди мають назву емпіризм. На відміну від історика Бекона, який починав пізнання з речей, математик Декарт вважав, що головне у нас в голові. Лише осмисливши, ми зможемо щось дізнатися. Цей напрям називають раціоналізмом. Але представники обох напрямів були згодні, що з’їсти плід з дерева пізнання зовсім не гріх, а обов’язок кожної людини.
Філософія Нового Часу, завдяки діяльності своїх творців, остаточно підірвала авторитет феодальних відносин і церковних догматів.

Вона поклала початок буржуазних відносин, показала, що для того, щоб мати успіх у суспільстві, зовсім не важливий початковий статус, а важлива лише гострота розуму. Також, протягом короткого періоду Нового Часу, розпочалася розробка вчень про людину і про її невід’ємні права. Загалом – це були перші кроки до того розуміння світу, яким ми володіємо зараз.

Джерело:
Записки дачника зі стажем