Обробка кормів: вальцювальні млини та термічна обробка

Наряду з молотковими дробилками кормів у сільському господарстві застосовуються вальцеві млини. В них матеріали подрібнюються двома барабанами-вальцями, що обертаються назустріч один одному. Матеріали надходять зверху, затягуються в простір між вальцями, утворюючи жорсткий контакт між ними, і подрібнюються. Вальці обертаються з різними швидкостями, відношення яких становить 1:2,5 та 1:1,5.

Вальцеві подрібнювачі виготовляють з гладкими, рифленими та зубчастими вальцями зі спеціального легованого чавуну з запресованими сталевими цапфами.

Млини з гладкими вальцями застосовують для розмолу зерна в борошно та плющення різних кормів. Подрібнення в них відбувається за рахунок деформації-роздавлювання. У млинах з рифленими вальцями відбувається розколювання та стирання матеріалу, кут нахилу рифлей вальця досягає 10-14 градусів. Зубчасті вальцеві подрібнювачі призначені для подрібнення крупнозернових кормів – початків кукурудзи, плиточних жмихів та інших.

Ступінь помелу корму, подрібненого на дробилках або млинах, визначають за допомогою ситового аналізу. Для цього необхідно мати решетний класифікатор, який являє собою ємність циліндричної форми з набором розташованих один над одним сит з різними в кожному ситі отворами.

За допомогою решетного класифікатора пробу подрібненого матеріалу масою 100 грамів розділяють на розмірні фракції та визначають модуль помелу за формулою.

Теплова обробка кормів призначена для підвищення поживності, поїданості та засвоюваності її тваринами, а також знищення шкідливих сполук та збудників хвороб.

Залежно від виду та призначення кормів застосовують теплову обробку:

• Запарювання – грубі корми
• Варка – коренеплоди
• Термохімічна обробка грубих кормів
• Стерилізація харчових відходів

Теплоємність кормів зумовлює витрату енергії на їх теплову обробку та є основним показником для теплотехнічних розрахунків, а також зоотехнічних вимог до теплової обробки. Теплоємність характеризує теплові властивості: вона дорівнює кількості тепла, яке необхідно витратити для підвищення температури одиниці маси матеріалу на один градус.

Теплоємність кормів у значній мірі залежить від вологомісткості:

• Вологість картоплі – 75%, теплоємність 3,56 кДж/(кг◦С)
• Вологість соломи – 15%, теплоємність 2,30 кДж/(кг◦С)
• Вологість зерна – 14-16%, теплоємність 2,51 кДж/(кг◦С)
• Вологість кормової буряки – 88%, теплоємність 3,77 кДж/(кг◦С)

Зоотехнічні вимоги до теплової обробки кормів зводяться до наступного:

• Продуктивність машин та агрегатів для теплової обробки повинна відповідати разовому споживанню корму на фермі.
• Необхідно повністю дотримуватися температурного та часового режиму запарювання, щоб коренеплоди були добре проварені (20-30 хв), солома розм’якшена (3-4 години), а харчові відходи пройшли гарантовану стерилізацію.

При годівлі свиней зернобобовими (горох, соя, люпин, сочевиця) також застосовують процеси варки та запарювання. Ці корми попередньо подрібнюють, а потім протягом однієї години варять або пропарюють протягом 30-40 хв у кормозапарнику.

Картоплю та картопляну мезгу (відходи крохмального виробництва) варять у запарниках парою, тиск якої не перевищує 0,04-0,6 мПа. Запарені корми повинні охолоджуватися до температури 40◦С перед скармливанням тваринам, але слід знати, що охолоджені корми, наприклад солома, поїдаються коровами гірше, ніж у теплому стані.

Записки дачника зі стажем