Встановлення пальників у каміні-калорифері

Записки дачника со стажем

Самое главное в камине-калорифере — безотказна робота паливника. Димохід каміна роблять за можливості прямим і високим (до 9 м висоти, але не нижче 6 м від підлоги паливника). Димохід мо­же бути насажений прямо на масив каміна або стояти окремо позаду каміна, у товщі вну­трішньої стіни. Труба повинна підніматися над коньком каміна не менше ніж на півметра.

З аеро­динамічних міркувань зовнішня частина димоходу вище покрівлі робиться конусоподібною, з потовщенням зверху. Устя (оголов- ник) димоходу повинно бути облицьоване моро­зостійким бетоном товщиною не менше 8 см з ухилом назовні від 5 до 25 % для плавного обдування вітром, щоб уникнути завихрень і задування всередину димоходу. Верх труби захищають ковпаком або сіткою для гасіння іскор. Уважно обробляють місця з’єднання димоходу з покрівлею шляхом напуску та підворачивання у цегляну кладку оцинко­ваної покрівельної сталі.

В зоні горища ди­мохід каміна щоб уникнути появи кон­денсату, який тягне за собою відсирення сажі на стінках димоходу, утеплюють, потовщуючи цегляну кладку, обернувши димохід матами зі скла або мінеральної вати, обклавши плитами з піно-газобетону.

На показано кілька варіантів камінів, зблокованих з кухонною плитою та нагрівальним щитком. Агрегат вдало розділяє дачний будиночок на вітальню з каміном, кухню з плитою та спальню з нагрівальним щит­ком. До щитка може примикати спальна ні­ша з полатями — двоярусними ліжками.

Якщо камін використовують в основному як елемент декору, дверцята знімають, дно з колосниками закривають листом жесті й зверху ставлять камінну решітку на підставках. Поруч завжди знаходяться кочерга, щипці, мехи для роздування полум’я, совок і ін.

Не менш ефективні естонські каміни з нагрівальними кафельними ,і цегляними щит­ками, які тривалий час утримують тепло. Димохід розташований ззаду. Фундамент під камін заглиблюється нарівне з фундаментом будинку без підвалу. Нижня частина каміна з паливником викладена з червоної лицьової цегли з білими швами. Паливник — зі світло-жовтого вогнестійкого цегли (шамо­та) що обрамляє устя каміна. Нагрівальний щиток викладений з кольорового кахлю з декора­тивними бороздками. Камінну плиту роблять з бетону, доломіту, глазурованих печних кахлів. Бетонну поверхню затирають це­ментною гладкою або фактурною штукатуркою та фарбують.